* один з поглядів це - Раціоналістичний: війна визначається як законний та правомірний засіб зовнішньої політики, згідно норм та правил. На початку ХІХ ст. німецький теоретик К.Клаузевіц теоретично обгрунтував роль війни як продовження політики іншими засобами - війна є знаряддям політики. Тобто переживати нічого це - просто ще один вид політичних ігор сильних світу цього. І як результат і інших політичних ігор завжди є жертви(((

* Моральний підхід - другий погляд на війну має поєднання морального підходу та необхідності є поділ війн на справедливі та несправедливі. Але послідовним висновком з цього підходу є абсолютний пацифізм, який стверджує, що війна є злочином проти людства, а нині ще й безумством. Війни не є раціональним інструментом зовнішньої політики, а лише призводять до самогубного безглуздя. Що явно є логічним висновком.

Тож постає питання чи може людство вчитися на своїх помилках (перша та друга світові війни) як мені здається то відповідь - дуже ясна - НІ!
на привеликий жаль(((