Наприкінці XVІІІ - на початку XІX ст. в Україні працюють діячі просвіт-ницького напрямку суспільної думки - Я.Козельський, С.Десницький, М.Каразин, П.Лодій. Їх діяльність сприяла розвитку освіти (створення університетів у Харкові в 1805 та Києві у 1834 р.), і взагалі пожвавленню української суспільно-політичної думки. Це пов'язано також з діяльністю масонських лож, поширених в Росії з кінця XVІІІ ст.

Біля витоків вітчизняної політичної думки стоїть світосприймання Київської Русі, в релігійно-філософській та політичній думці якої можна виокремити дві лінії. Перша - “софійська традиція” - пов'язана з іменами митрополита Іларіона, князя Володимира Мономаха, Даниїла Заточника та ін. Це ідеї державного централізму, єдності російських земель та єдиновладдя князя, при цьому ідея єдиновладдя була антитезою не демократизму, а феодальній роздробленості.

Біля витоків вітчизняної політичної думки стоїть світосприймання Київської Русі, в релігійно-філософській та політичній думці якої можна виокремити дві лінії. Перша - “софійська традиція” - пов'язана з іменами митрополита Іларіона, князя Володимира Мономаха, Даниїла Заточника та ін. Це ідеї державного централізму, єдності російських земель та єдиновладдя князя, при цьому ідея єдиновладдя була антитезою не демократизму, а феодальній роздробленості.